Кожен за себе, кожен для себе...

Головна Форуми Звіти Звіти про знахідки Кожен за себе, кожен для себе...

Область: АР Крим

Район:

Населений пункт: Сімферополь

Опубліковано: 01/08/2017 20:38

Поскаржитись

Телефон не відповідав... Знову й знову я тис кнопки, але Ромича як корова язиком злизала, тому  вирішив йти на пошук сам.
Треба сказати, що до зустрічі в лісі з Ромичем я й так копав сам, два роки. Але мати напарника в горах - то фарт!
По перше - легше шукати нові місця, пререкриваемо більшу площу. По друге - з ким поділитися радістю, покликати до щойно викопаної ямки з монетою. А по третє - самому трохи лячно, повний ліс кабанів, які копають землю наввипередки з нами. І треба сказати, змагання не на нашу користь)))
Коротше, з камрадом мені просто веселіше, теревені, спогади, навіть перекусити разом - це не те, що самому.
Але сьогодні я один...
Головне питання копаря - куди вирушити на пошук, цоьго разу було закрите з вечора. Минулого разу я підняв списа, і мені кортіло добити ті місця.
Тому вже звичний режим "всі метали" співав мені серенади майже через кожні десять кроків. Але спів той був сумний, бо перли, мов навіжені, ковані цвяхи, ішачі підкови та інший непотріб.
Аж тут котушка взяла мецца - сопрано, і я завмер в передчутті:  або Бінго, або Зерро... 
То була  пробка))) Саме так, пробка))) Але це був не просто бухарський динар, а поважна пробка з алюмінію, з написом  " 2 L Marsch Getrank."
"Німець"  - інтуїція щось нарила в своїх каталогах, додала логіку, помножила на досвід. Шнапс мабуть або лимонад...
Неабищо, але початок є, і я закрутився на пагорбі, по троху чіпляючи і схили. Полізли гільзи та патрони, якийсь Ганс відстріляв дві обойми, одну розсипав... Потім пряжечка, але чомусь та сама інтуїція сказала - ні, не гансівська)
Підкови дратували мене й далі, але в черговій ямці я побачив тоненький хвостовик, обережно потягнув, і оп - перший на сьогодні нак!!!!
Коли я знаходжу щось путнє, то завжди виконую один ритуал - роблю ковток води, а ковток - у ямку, ділюся з Дідом, що стереже скарби))) От такий я забобонний, але мені допомагає. )))
Сонце підіймалось, ставало спекотно, і я вирішив спочити. Очима пошукав зручну місцину і попрямував туди, за інерцією махаючи котушкою. Сигнал був нерівний, але гарний, як пятак, що стоїть ребром!!! Та щось не надто глибоко, тому губу я надто не розкочував... І добре робив.)))   То була мідна запальничка, ціленька й досить чиста. По другій світовій, я так гадаю.
... Сніданок мій був нехитрий, сендвічі з сиром та помідори, але коли зголоднієш, та ще в лісі, то смакує, як у мами...   (Добре, що вона то не читає)))
І поки я складав наполеонівські плани, мій внутрішній Сусанін раптом вирішив пройти по невеличкій балочці, яка при дуже бурхливій уяві могла скидатися на лісову дорогу.
Перші сто метрів були вгору і змагалися в тиші з цвинтаром на Різдвяну ніч. Але сусанін пер далі, і я таки вкопав якус штукенцію, чит то частину солярного знаку, чи бо зна що)))
Звільнивши Сусаніна з ролі компасу, я звернув до маленької галявинки, пройшов її, і вже вирушив далі, але мене наче чорт за ногу вхопив, і я розтягся у повний зріст. То був якись корч, що стирчав з трави  й зачепився за берць. Лежачи на схилі, я вирішив, що з мене досить, піднявся і взяв курс на вихід з лісу.
Не фартить - вирішив я, але попрохав наостанок бодай одну монету. 
І Дід мене почув. до того ж наостанок - це в мене як змова така з лісом, чи що. Беру монету - і край...
Не встиг я додумати цю магічну думку, як знизу подзвонили)))
Мелодія була з переливами, так моя Ася співає не щодня. А в ямці срібним оком на мене дивилася монетка. А потім ще одна...
Правда в житті вона бачила багато чого, бо вигляд мала, якщо не жалюгідний, то потертий, як чоботи мого діда, в яких він ходив тільки до випасу...
Та все одно - царське срібло не так часто трапляється, що б гордувати через стан. Тому щасивий, я зібрав свій прилад та поплентався додому...

Тут би й край, але коли я вже був вдома подзвонив Ромич, і сказав, що з самісінького ранку він розвідував дальню місцинку і підняв три мідних царя і якесь срібло, небачене ним ранше, і до того ж написане латиною...
... я тобі завтра покажу, сказав він і відключився.

[URL=http://piccy.info/view3/11431440/dcb4108ac30ed37356d488a197f072e1/][IMG]http://i.piccy.info/i9/e5be568fe71bfdda7a81ab38f3ceda39/1501606579/35378/1161439/20526287_10208897841675934_1899006913198745961_n_500.jpg[/IMG][/URL][URL=http://i.piccy.info/a3c/2017-08-01-16-56/i9-11431440/472x354-r][IMG]http://i.piccy.info/a3/2017-08-01-16-56/i9-11431440/472x354-r/i.gif[/IMG][/URL]

 

Опубліковано: 02/08/2017 10:08

Поскаржитись

Дуже гарно та цікаво написано!!! Лайк!! like_happy_

І знахідки класні!!!!